Загальний аналіз сечі: таблиця середніх значень, розшифровка показників, правила здачі

Загальним або клінічним аналізом сечі називають комплекс діагностичних тестів, спрямованих на вивчення фізико-хімічних і біохімічних властивостей сечі пацієнта, її мікроскопічне дослідження. Проведення загального аналізу сечі доцільно при підозрі на захворювання нирок і сечовивідних шляхів різної етіології, ендокринні порушення, ацидоз і алкалоз, зневоднення організму, отруєння, подагру, гемолітичну анемію, гепатит і ряд інших патологій, а також призначається в профілактичних цілях. Предметами дослідження стають органолептичні показники (об’єм, колір, запах, прозорість, утворення піни), фізико-хімічні характеристики (щільність, кислотність), біохімічні характеристики (білок, білірубін), склад осаду.

Розшифровка результатів загального аналізу сечі

Перш ніж переходити до інтерпретації результатів загального аналізу сечі, ми зобов'язані нагадати, що вся викладена в статті інформація має рекомендаційний і ознайомчий характер і не може використовуватися для постановки діагнозу або призначення лікування. Консультація лікаря обов'язкова! Тепер розгляньмо кожен з пунктів таблиці та дізнаємося, про що може свідчити відмінність ваших результатів від референсних, тобто від середньостатистичних показників.

Колір. Нормальним заведено вважати солом'яно-жовтий колір, але й у здорової людини в залежності від раціону та інших факторів відтінок може змінюватися від безбарвного до бурштинового. На думку про патологію наштовхує явна зміна кольору. Темний, пивний колір, аж до коричневого і бурого, свідчить про підвищення білірубіну або уробіліногену. Якщо схоже на молоко – підвищені лейкоцити; чорна сеча говорить про наявність гемоглобіну або міоглобіну. Червоний колір – небезпечна ознака, що натякає на виділення крові з сечею; у рідкісних випадках спостерігаються синювато-зелені відтінки, що пояснюються процесами гниття в кишечнику і подальшим виділенням в кров особливих фарбувальних речовин.

Запах. Аміаком після сечовипускання пахне при бактеріальних інфекціях і запальних процесах в сечовидільній системі; гнилими фруктами пахне через зростання концентрації кетонових тіл, що зазвичай є симптомом цукрового діабету; діабет також може «пахнути» ацетоном.

Прозорість. Помутніння сечі викликається відкладенням солей, кристалів, білих і червоних кров'яних тілець, наявністю слизу і гною. Виражені ниткоподібні та пластівкоподібні сполуки часто супроводжують пієлонефрит і інфікування нижніх сечовивідних шляхів. Але ще зібрана на аналіз сеча часто мутніє через недотримання лабораторією умов зберігання зразка.

Пінистість. Якщо при збовтуванні утворюється багато стійкої піни, то фахівцеві це натякає на ймовірність протікання жовтяниці або на підвищений вміст білка. Іншими поясненнями може бути поганий психоемоційний стан пацієнта, струс мозку, порушення кровообігу в головному мозку, запущена форма цукрового діабету, серцева недостатність і низка ендокринних порушень.

Відносна щільність. Питома вага характеризує здатність нирок концентрувати та розводити сечу. Вихід показника за нижні межі референсних значень вказує на ниркову недостатність, поліурію, патологію канальців або нецукровий діабет різної етіології. Підвищені значення відносної щільності часто свідчать про розвиток гломерулонефриту, нефротичного синдрому, цукрового діабету, дегідратації або стають наслідком внутрішньовенного введення деяких лікарських і рентгеноконтрастних препаратів.

Кислотність. У здорової людини реакція сечі слабокисла, в лужну сторону (pH > 7) вона зміщується при вживанні великої кількості продуктів рослинного і молочного походження, а в кислу сторону (pH < 5) – продуктів тваринного походження. Патологічне закислення сечі також викликає гіпокаліємія, цукровий діабет, подагра, а олужнення – захворювання нирок і сечовивідних шляхів запальної або інфекційної природи, діарея, блювота.

Білки. Наявність білка в зразках сечі – протеїнурія – може бути наслідком фізичних і емоційних навантажень, симптомом серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії, підвищеної температури тіла, гестозів у вагітних, нефроптозу, травм. Діяльність ниркових фільтрів може порушуватися через тривале перебування на ногах, тому іноді білок проникає з крові в сечу у перукарів, продавців, військових і людей інших професій з нерухомою роботою. До ниркових причин протеїнурії відносяться ураження канальців і клубочків, нефросклероз. Новоутворення також можуть зробити даний пункт тесту позитивним.

Глюкоза. Цукру в сечі бути не повинно. Якщо значення глюкози в результатах близько 0,1 ммоль/л може бути наслідком надлишку солодощів в раціоні, то значення від 0,9 ммоль/л і вище явно свідчать про високу ймовірність цукрового діабету. Іншими відносно частими причинами глюкозурії стають панкреатит, синдром Кушинга, синдром Фанконі та вагітність.

Кетонові тіла. Поява кетонових тіл в аналізах хворого на цукровий діабет свідчить про прогрес хвороби. У пацієнтів без діабету кетонові тіла виявляються під час голодування, через різке зниження вуглеводів в раціоні або тривалу лихоманку.

Білірубін. Визначення кількості білірубіну в сечі стає можливим в разі ураження паренхіми печінки, порушення процесів відтоку жовчі, цирозу печінки, вірусного гепатиту і метастазування новоутворень в печінку.

Уробіліноген. Сліди уробіліногену в сечі можуть вказувати на захворювання крові (гемолітична і перніціозна анемія, гемоліз, поліцитемія, наслідок великих гематом), захворювання шлунково-кишкового тракту (запальні та обструктивні захворювання), захворювання печінки (вірусний гепатит, хронічний гепатит, цироз, вторинна недостатність, новоутворення), порушення діяльності серцево-судинної системи (інфаркт міокарда, серцева і циркуляторна недостатність) або на інтоксикацію організму алкоголем, інфекцією або органічними сполуками.

Нітрити. У нормі нітрити в сечі відсутні, їх наявність вказує на інфікування сечовивідних шляхів.

Еритроцити. Правильна інтерпретація еритроцитурії вимагає враховувати анамнез і результати аналізу крові, бо причин підвищення еритроцитів дуже багато. Зростання концентрації може мати фізіологічне пояснення і бути тимчасовим (довге стояння, виснажливі піші прогулянки та фізичні навантаження), може супроводжувати приймання лікарських препаратів. Якщо причини еритроцитурії все ж патологічні, то фахівець може запідозрити гіпертонію, діатез, гломерулонефрит, сечокам'яну хворобу, пієлонефрит, новоутворення, системний червоний вовчак, васкуліт, інфекційний ендокардит, серцеву недостатність, травму або інфаркт нирки.

Лейкоцити. Рівень лейкоцитів в сечі зростає практично при всіх захворюваннях нирок і сечостатевої системи: всіх формах пієлонефриту, гломерулонефриті, циститі, уретриті, простатиті, сечокам'яній хворобі, люпус-нефриті та ін. Іншим поясненням може стати лихоманка.

Гемоглобін. Гемоглобін накопичується в сечі паралельно з еритроцитурією, при міозитах, масивних пошкодженнях м'язової тканини, тромбоутворенні в судинах м'язів, інфаркті міокарда, гемолітичній анемії, опіках, отруєнні грибами та фенолом.

Епітелій. Розрізняють елементи плоскоклітинного, перехідного і ниркового епітелію. Поява чи підвищення кількості клітин плоского епітелію спостерігається при інфікуванні сечових шляхів, перехідного епітелію – при циститі, пієлонефриті та сечокам'яній хворобі, ниркового епітелію – при гломерулонефриті, пієлонефриті, отруєнні солями важких металів, патології кровообігу нирок.

Циліндри. Виявлення гіалінових циліндрів в сечі вказує на патологію нирок, серцеву недостатність або перегрівання організму (жар, тепловий удар, сонячний удар). У деяких випадках вони виявляються після надмірних фізичних навантажень, приймання діуретиків і загострень артеріальної гіпертензії. Зернисті циліндри виводяться з сечею при гломерулонефриті, пієлонефриті, діабетичній нефропатії, вірусних захворюваннях, лихоманці та інтоксикації свинцем. Підвищення воскоподібних циліндрів говорить про амілоїдоз, ниркову недостатність або нефротичний синдром.

Солі. Майже відсутні в сечі здорової людини, їх поява натякає на порушення мінерального обміну, розвиток сечокам'яної хвороби, нефролітіаз, дегідратацію організму, хронічну ниркову недостатність.

Слиз. Вміст слизу в зразку найчастіше пояснюється банальним порушенням правил збору сечі. Але також слиз активно виділяється з сечею при запальних процесах.

Бактерії, грибки, паразити. Їх поява в сечі пояснюється відповідним захворюванням сечовивідних шляхів.

Як готуватися і здавати аналіз сечі

1. За добу до збору сечі слід відмовитися від продуктів, що містять сильні природні барвники: буряка, чорниці, моркви та т. п. Рекомендується відмовитися також від алкоголю, кави та міцного чаю.
2. Напередодні здачі зразка варто утриматися від відвідування лазні та сауни, від сильних фізичних навантажень і від приймання сечогінних препаратів (можливо після консультації з лікарем).
3. Жінкам не рекомендується здавати аналіз під час менструації, бо навіть незначні сліди крові в сечі здатні зробити результати тесту непоказними.
4. У разі проходження курсу медикаментозного лікування варто повідомити лікаря або лаборанта про прийняті препарати. Аналогічно слід вчинити, якщо протягом тижня до збору сечі ви проходили інвазивні обстеження або процедури на сечовивідних шляхах.
5. У лабораторію зразок сечі необхідно приносити в спеціальному одноразовому стерильному контейнері, який дешево коштує і продається в будь-якій аптеці. А ось зразки зі скляної тари вже просто не приймуть в лабораторії.
6. Якщо інших вказівок від лікаря не надходило, то для виконання тестів проводиться збір першої ранкової порції сечі. Невеликий об’єм слід випустити в унітаз і потім, не зупиняючи сечовипускання, набрати в контейнер близько 50 мл сечі. Постарайтеся уникнути контакту стерильної тари зі шкірою і слизовими.
7. Перед збором сечі треба прийняти душ з гігієнічною обробкою зовнішніх статевих органів, але без використання антибактеріальних і дезінфекційних засобів.
8. Не рекомендується стимулювати сечовипускання рясним прийманням води, чаю та інших діуретичних рідин – це може вплинути на результати.
9. На результати також можуть вплинути сильні емоційні навантаження.
10. Високий артеріальний тиск може стати причиною неточностей в аналізі.