Трускавець

Історія міста

На території сучасного Трускавця в IV столітті нашої ери відбувалися битви римських легіонерів з готами і прикарпатськими племенами, про що свідчать численні археологічні знахідки: зброя, обладунки, посуд і різні предмети побуту. На межі X-XI століть землі належали Київській Русі, потім Галицько-Волинському князівству, поки в XIV столітті територію не захопила феодальна Польща. Перша письмова згадка про Трускавець датується 1462 роком: згідно з договором оренди, укладеним того року, Трускавець переходив у володіння братів Івана та Станіслава Коритка.

Походження назви курорту досі є темою для суперечок і обговорень. Перша версія пов'язує Трускавець з давньоруським ім'ям Трушко або Трусько, які з часом перетворилися на Трускавець. Друга версія пояснює походження назви курорту впливом литовської мови, де слово druska означає «сіль», а Прикарпаття – це відомий центр солеваріння. Третя версія, мабуть, найпопулярніша серед гідів, але безсумнівно помилкова. Згідно з нею, Трускавець - це трохи змінене польське слово truskawka («полуниця»), але полуницю до цього регіону завезли на кілька століть пізніше перших згадок про курорт.

Довгі роки Трускавець розвивався і процвітав завдяки солеваренному промислу, але ще в 1578 році королівський лікар Войцех Очко описав лікувальні властивості трускавецьких вод. У підручнику 1721 року, виданого під авторством Габріеля Жончинського, йшлося про те, що в Трускавці видобувають нафту, а воду, що видобувається разом з нею, мешканці міста п'ють для лікування багатьох хвороб. У 1805 році Станіслав Сташиц вперше написав про видобуток озокериту. У 1836 році хіміком Теодором Торосевичем був проведений хімічний аналіз мінеральної води «Нафтуся». Трускавець, як повноцінний бальнеологічний курорт, почав розвиватися в 1827 році: з'явилася перша купальня з 8 ваннами та приміщення для проживання гостей. У довоєнні часи на курорті все ще переважали невеликі вілли та котеджі, але за радянської влади почалася стандартизація, і був зроблений акцент на кількісні показники: кількість спальних місць в будинках відпочинку збільшилася в десятки та навіть сотні разів. У наші дні невеликі затишні вілли на 10-20 осіб сусідять з державними та приватними санаторіями, здатними одночасно розмістити кілька сотень гостей.

Визначні місця

Трускавець – дуже компактне місто, оперезане кільцевою автодорогою протяжністю всього 7,4 км, площа міста в межах кільця становить 4 км², Загальна площа – близько 8 км². Не дивно, що великою кількістю пам'яток такий затишний курорт похвалитися не може, за декілька днів його можна виходити пішки уздовж і поперек. Під час неспішних прогулянок Трускавцем радимо приділити час наступним місцям та пам'яткам архітектури.

Курортний парк

У самому центрі міста розкинувся Курортний парк площею 11 гектарів, також відомий як парк «Адамівка». Будівництво парку почалося в 1895 році, до 1905 року проклали майже 15 кілометрів прогулянкових стежок, а в 1908 році, після завершення будівництва кільцевої дороги, в парку заборонили транспортний рух. Курортний парк сьогодні є основним місцем зустрічі та відпочинку мешканців і гостей Трускавця, тим більше що по обидва боки від парку знаходяться старий і новий бювети мінеральної води.

У парку ростуть хвойні й листяні дерева: дуби, ялиці, берези, ясени, дикі яблуні та груші, липи та інші, в тому числі екзотичні, види дерев. З Північної Америки привезені платани, катальпи, самшити, оцтові дерева, з Італії – сосни Веймута. Гуляючи парком, приділіть увагу старовинному дубу, посадженому на честь поета Адама Міцкевича, пам'ятнику йому ж, упорядкованому струмку і художньому музею Михайла Біласа.

Художній музей Михайла Біласа

Музей було засновано в 1992 році в будівлі старовинної вілли «Гопляна», що була на початку XX століття літньою резиденцією бургомістра Раймунда Яроша, власника курорту Трускавець. Михайло Білас – видатний український майстер гобелена та модельєр, який створював в тому числі шедеври на килимах і мінігобеленах, вишивки та панно, робив ляльки та аплікації. Музей відкритий ще за життя майстра, експозиція займає 12 залів і включає понад 150 творів. Часто тут розміщуються виставки інших художників.

Ставок Солониця

У південній частині міста, відразу за кільцевою дорогою, розташоване штучне водосховище Солониця розміром 1x0,45 км. Ставок, створений в 1962 році, оточений просторою мальовничою зеленою зоною. У водосховищі заборонено купатися і ловити рибу, але прогулюватися уздовж його берегів ніхто не забороняє.

Собор святого Миколая та Єпархіальний музей

Греко-католицька церква св. Миколая є однією з найстаріших будівель міста, перша дерев'яна церква на її місці була побудована ще в 1515 році. Сучасна церква була побудована в період з 1861 по 1886 роки. Інтер'єр церкви цікавий настінними розписами, чотириярусним іконостасом другої половини XIX століття, в 1920 році поруч з храмом побудована дзвіниця. Площу біля церкви прикрашає скульптура «Ісус і самарянка» і кілька історичних монументів.

При церкві св. Миколая знаходиться трускавецький Єпархіальний музей, експозиція якого розповідає відвідувачам про історію Самбірсько-Дрогобицької єпархії та про її видатних діячів. Музей заснований в 1998 році, його колекція цікава старовинними церковними книгами, предметами церковного побуту, картинами, вишивками та іншими експонатами сакрального мистецтва.

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

Римо-католицький костел, відомий в місті як Польський, був побудований в 1858–1860 роках у стилі історизму з елементами неоготики за проєктом архітектора Адольфа Куна. Збудовано костел на кошти поляків, які відпочивали в Трускавці, звідки й пішла назва. Костел неодноразово добудовувався, пережив занепад у роки радянського правління, коли був звичайним складом і, після пожежі в 70-х роках, був перетворений в планетарій. Лише в 1994 році храм заново освятили та почали проводити богослужіння. Головною особливістю костелу є орган, що було придбано в Познані в 1915 році та збережено до наших днів: його використовують під час проведення служб, а тричі на тиждень (щовівторка, щоп'ятниці та щонеділі) проводяться концерти органної музики.

Каплиця святого Пантелеймона

Невелика дерев'яна каплиця, виконана в карпатському стилі, ховається від очей перехожих у дворі санаторію «Янтар». Святий Пантелеймон є покровителем хворих і немічних, віряни можуть помолитися тут за своє здоров'я і здоров'я своїх близьких і рідних.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Трускавці – парафіяльна церква Самбірсько-Дрогобицької греко-католицької єпархії. Храм побудований в 1994 році на пам'ять про свято Покрови Пресвятої Богородиці, яка за повір'ям захистила жителів Константинополя від сарацинів в 910 році. Церкву відрізняють багато оформлені інтер'єр і екстер'єр, в темну пору доби вона привабливо висвітлюється штучною ілюмінацією. До храму ведуть невеликі сходи, а біля входу встановлена мармурова статуя Пресвятої Богородиці.

Музей історії Трускавця

Навпроти згаданої раніше церкви святого Миколая знаходиться вілла «Саріуш», споруджена на початку XX століття та виконана в незвичному для курорту мавританському стилі. У 1982 році будівлю вілли передали в розпорядження музею історії Трускавця. Експозиція музею, що займає сім залів на двох поверхах, повідає гостям про історію регіону в період з II ст. нашої ери по сьогодення. Особливої уваги заслуговує макет міста, розташований в останньому залі.

Попри невеликий розмір курорту, тут досить гарна розважальна інфраструктура. Є кінотеатр, великий розважальний центр з боулінгом, більярдом, рестораном, танцювальними залами, баром, також є торговельний комплекс з бутиками. Коротко кажучи, кілька тижнів в Трускавці, якщо є бажання, пролетять непомітно та дуже насичено. Не забудьте придбати спеціальне горнятко з носиком, бюветницю, яка стане в пригоді для правильного проходження питного курсу та залишиться чудовим сувеніром на пам'ять.