Визначні місця Ленкорані

Істория Ленкорані

Ленкорань, вона ж Лянкяран для азербайджанців та Ланкон для талишів, є одним із найстаріших населених пунктів сучасного Азербайджану. Археологічні розкопки свідчать про поселення, що існували тут ще за часів бронзового віку, тобто у 3-2 тисячоліттях до нашої ери. Місто Ленкорань було засноване в X столітті до нашої ери, а вдале розташування на березі моря та на шляху торгових караванів, що пов'язували захід зі сходом, сприяло його швидкому зростанню та розвитку.

У 1736 році Ленкорань увійшла до складу створеного Талиського ханства і в 1747 році стала його столицею. Населення міста жило за рахунок землеробства, тваринництва, риболовлі, садівництва, шовківництва, полювання та подальшої торгівлі з Іраном, Туреччиною, Китаєм, Індією. Великий внесок у розвиток промисловості, освіти та охорони здоров'я Ленкорані зробили торговельні відносини з росією, куди експортувалися основні обсяги рису, льону, шовку, овочів та морепродуктів. Після того, як східне Закавказзя у 1813 році увійшло до складу росії, у Ленкорані були запущені заводи з виробництва цегли та черепиці.

Термальні джерела в Ленкорані були виявлені та вивчені ще за царських часів, а перший санаторій, який використовував їх лікувальні властивості, був відкритий у 1958 році. У 1974 відкрився пансіонат всесоюзного значення і саме на його базі в 2018 був відкритий згаданий раніше комплекс Lankaran Springs Wellness Resort.

Пам'ятки Ленкорані

Давнє і красиве місто Ленкорань радує гостей м'яким теплим кліматом, добре збереженими пам'ятками архітектури VIII-XIX століть, пляжами з чорним піском і численними культурно-розважальними заходами. У Ленкорані виділяють три туристичні зони: прибережну, Гафтонінську (з термальними джерелами та санаторіями) та Наріманабадську (на півострові Сара). Від санаторію Lankaran Springs Wellness Resort кожні 15 хвилин ходить безплатний трансфер до моря і назад.

Ленкоранська фортеця

Залишки фортечних стін і помітно застаріла вежа вже не вселяють того трепету та жаху, як в епоху її будівництва у XVIII столітті, але Ленкоранська фортеця все одно залишається однією з головних пам'яток міста. Будучи однією з найважливіших фортифікаційних споруд Талиського ханства, саме її завоювання російськими військами в 1812 році стало приводом для підписання Гюлістанського мирного договору. Сьогодні у внутрішньому дворі фортеці ви знайдете дві мечеті (Малу базарну і Велику базарну), побудовані на початку минулого століття, а також зможете подивитися на єдину круглу башту з червоної цегли, що добре збереглася.

Будинок Мирахмад хана

Триповерховий будинок розташований у самому центрі Ленкорані та є першою багатоповерховою будівлею міста. Так, до 1913 року, коли було завершено будівництво мініпалацу, практично все місто було одноповерховим! Французький архітектор, ім'я якого історія стерла, вдало об'єднав національну талиську архітектуру з елементами модерну, що панував на той час. Червона цегла, білий камінь, дивовижне різьблення та орел на капітелі півколони – на цей будинок точно варто подивитися. А з 1991 року в приміщеннях будинку Мірахмад хана розміщуються колекції історико-етнографічного музею Ленкорані. Постійна експозиція музею містить предмети побуту, одяг, килими та різноманітні історичні документи.

Кругова фортеця

Фортеця була побудована імовірно в 1747-1768 роках, почав будівництво шах Надір. Кругова фортеця грала дуже значну роль як опорний пункт у війнах до 1869 року. Між фортецею і 33-метровим маяком, що став символом міста, існувала підземна хода, за допомогою якої сюди таємно приводили в'язнів. Слід зазначити, що за деякими джерелами, у цій фортеці відбував покарання Йосип Сталін, відомий на той час під псевдонімом «Коба». Згодом фортеця втратила своє військове значення і до 1970 року використовувалася як в'язниця. Наразі фортеця взята під охорону держави як архітектурна пам'ятка.

Чайні та цитрусові плантації

Теплий субтропічний клімат регіону відмінно підходить для вирощування рису, чаю та цитрусових. На околицях Ленкорані численні плантації проводять екскурсії та щорічні фестивалі. Найкращий час для відвідування – рання осінь, коли дозрівають мандарини, лимони та кумквати. Про велику любов населення до чаю стає зрозуміло відразу – біля в'їзду в місто гостей зустрічає величезний пам'ятник самовару.

Природні заповідники

Поціновувачі екотуризму зрадіють тому факту, що Ленкорань розташована якраз посередині між двома найбільшими заповідними зонами Азербайджану – Кизилагацьким заповідником та Гирканським національним парком. Прекрасна природа, стародавні залізні дерева, фламінго, унікальні кавказькі леопарди та руїни стародавніх поселень чекають на всіх туристів.