Лікування хвороб органів травлення (шлунково-кишкового тракту) в Римське Топлиці (Римські Терми)

Санаторно-курортне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту можливо в будь-яку пору року. В основі комплексного лікування – питне лікування природною мінеральною водою і дієтотерапія. Крім цього застосовуються бальнеолікування і апаратна фізіотерапія, ЛФК, аромотерапія та ін. Для бальнеотерапії використовують йодобромні, хлоридно-натрієві, вуглекислі, сульфідні, сульфідно-вуглекислі, радонові води, хвойні, Комплексне лікування дозволяє зменшити больовий синдром, запальні прояви захворювання у пацієнтів із захворюваннями ШКТ, нормалізувати секреторну активність шлунка та кишкову мікрофлору, поліпшити моторику кишечника, поліпшити крово- і лімфообіг різних відділів ШКТ, активізувати роботу травного тракту і подальшу нормалізацію ваги тіла. Хворих з гастроезофагальнорефлюксною хворобою (ГЕРХ) посилають на бальнеолікувальні, кліматолікувальні та грязелікувальні курорти. Питне лікування можливе в період ремісії, застосовуються мало- і середньомінералізовані води, а саме хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві води. При хронічному гастриті, виразковій хворобі, гідрокабонатно-хлоридні натрієво-кальцієві – при зниженій секреторній активності; сульфатно-натрієво-магнієві, гідрокабонатно-натрієві, гідрокарбонатно-сульфатно-натрієві малої та середньої мінералізації – при нормальній і підвищеній секреції. При змінах тонусу жовчного міхура, жовчних проток і їх сфінктерів, з порушенням відтоку жовчі призначається питне лікування сульфатно-натрієвими, сульфатно-магнієвими, гідрокарбонатними і кальцієвими водами. У тому числі для беззондових тюбажів (протипоказано цей метод при ЖКХ, холестазі, гострому гепатиті, загостреннях холециститу і ерозивно-виразкових гастритах як у шлунку, так і у дванадцятипалій кишці. На санаторно-курортне лікування направляють пацієнтів після операції на жовчних шляхах при загальному задовільному стані при зміцнілому післяопераційному рубці не менше ніж через 1 місяць після оперативного втручання; постхолецистектомічному синдромі; з біліарною диспепсією середнього ступеня тяжкості; з хронічним гепатитом поза активної фази. Протипоказанням є важкі форми рефлюкс-езофагіту, рефлюкс-езофагіт з вираженими кардіальними проявами, рефлекторною стенокардією, поєднання рефлюкс езофагіту з грижею стравохідного отвору діафрагми, що підлягає хірургічному лікуванню, гіперпластичні зміни слизової шлунка, рубцеві звуження стравоходу, воротаря і кишки з порушенням прохідності, ригідний і гіпертрофічний гастрит (хвороба Менетріе), поліпоз шлунка – поодинокі кровоточать поліпи, аденоматозні поліпи на широкій основі з тенденцією до зростання протягом останнього року, ускладнення після операцій на шлунку. Жовчнокам'яна хвороба при частих і тривалих нападах, що протікають з порушенням жовчовідтоку або ознаками активної інфекції,

• Транзиторні ішемічні церебральні атаки