Лікування синдрому оперованого шлунка (демпінг-синдрому) в Рогашку Слатину

Хворобами оперованого шлунка називають патологічні стани в організмі, що проявляються через деякий час після резекції 2/3 (і більше) шлунка, ваготомії та антрумектомії. Найбільш поширеною патологією є демпінг-синдром, при якому харчові маси надмірно стрімко надходять з кукси шлунка в тонку кишку, подразнюючи різні рецептори та стаючи причиною вегетативного кризу. Симптоми проявляються в середньому через 10-15 хвилин після приймання їжі: слабкість, запаморочення (аж до непритомності), серцебиття, кардіалгія, пітливість, жар, болі в епігастральній ділянці, блювота, підвищене газовиділення, кишкові кольки, діарея. Хворий змушений на 2-3 години приймати горизонтальне положення. Через ті ж 2-3 години після їди може розвинутися пізній демпінг-синдром через підвищення глюкози (а, як наслідок, надмірного виділення в кров інсуліну). Триває напад від 30 до 60 хвилин, супроводжуючись різкою слабкістю, голодом, ознобом, пітливістю, запамороченням, різким зниженням артеріального тиску, брадикардією, різким болем в епігастральній ділянці. Лікування засноване на принципах дієтотерапії, загальнозміцнювальної терапії та медикаментозної терапії. У дуже важких випадках виконується хірургічне втручання. Санаторно-курортному лікуванню підлягають порушення органів травлення після медичних процедур, не класифіковані в інших рубриках, синдроми оперованого шлунка, хвороби оперованого шлунка (після операції з приводу виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки) з наявністю демпінг- та гіпоглікемічного синдромів легкого та середнього ступеня, астенічного синдрому, гастриту кукси, панкреатиту, гепатиту, холециститу, ентероколіту, коліту в місцевих санаторіях, а також на курортах з питними мінеральними водами, переважно гідрокарбонатними, гідрокарбонатно-сульфатними натрієво-кальцієво-магнієвими та лікувальними грязями.